Акафіст до Богородиці «Надія Безнадійних»

Чудотворної ікони Матері Божої Чернівецької

За дозволом церковної влади (Декрет Вих. ЧЄ-К 2021/46 від 21.05.2021)
Уклав о. Валерій Сиротюк

Кондак 1

Непереможній Владарці, Пресвятій Богородиці на честь материнства, що породила Слово Богочоловіка, Спаса і Відкупителя, ми грішні співаємо подячну пісню. Тебе, що стала Матір’ю світу просимо материнства для неплідних. Взиваємо до Тебе Богородице — подай ласку тим, що хочуть продовження роду мати, щоб ми Тебе великою родиною прославляли повсякчас:

Радуйся, Надіє безнадійних — Покрове материнства!

Ікос 1

Творець Господь на початку віків вчинив лоно людське вмістилищем Духа Істини — Духа життя, став Батьком для сотворених Адама і Єви. Занедбавши дар життя чистого, втратили прародичі радість плідності, прийняли болі утроби, за хліб щоденний одержали піт на чоло чоловіче. А Ти, Богородице, стала Надією примирення з Богом, тому надіючись на Тебе, взиваємо:

Радуйся, зоре небесна — стежино до раю;
Радуйся, місяцю ясний, свічадо молитви вечірньої;
Радуйся, земле святая, найсвятіший Плід даруюча;
Радуйся, дерево на плоди й насіння багате;

Радуйся, море духовної благодаті;
Радуйся, голубко неосквернена;
Радуйся, скеле спасіння непереможна;
Радуйся, усього творіння радосте;

Радуйся, Адама визволення від прокляття;
Радуйся, Нова Єво — Матір життя вічного;
Радуйся, Едеме закритий перед спокусами;
Радуйся, Царице, бо Ти п’ятою стоптала змія.

Радуйся, Надіє безнадійних — Покрове материнства!

Кондак 2

Святому образу твоєму честь складаємо Маріє, бо ним милість Христова явилася нам. Ти промовляєш до нас через ікону, даруючи щедрі благодаті. Відкинувши єресь іконоборства покланяємось іконі Надії безнадійних, отож зволь і нам стати образом християнської побожності, щоб достойно ми співали Богові: Алилуя!

Ікос 2

Пророки старозавітні втішаються прийдешнім народженням Спаса. Ісая вістує: «Ось дівиця зачала і породить сина…» А Ти Його, Пресвятая, поїтимеш молоком і медом, тому Тебе Кормителькою Бога величаємо. Чудесний відбиток старозавітній Твого образу нам показався, тож відчитуючи Твій лик старозавітній, взиваємо:

Радуйся, дерево життя райського;
Радуйся, неорана рілля, що чудесно плодоносить;
Радуйся, ковчегу, споруджений Богом на жилище;
Радуйся, голубко, що галузку нам показала життя нового;

Радуйся, Саро, бо ти матір’ю Ісаака навіки стала;
Радуйся, драбино ангельська у видінні Якова;
Радуйся, вогняна купино — Мойсея утвердження;
Радуйся, храме царя Соломона премудрого;

Радуйся, золота чашо небесної манни;
Радуйся, кадило благовонної молитви;
Радуйся, ханаанська земле, молоком і медом текуча;
Радуйся, скиніє, праобраз Богоматері.

Радуйся, Надіє безнадійних — Покрове материнства!

Кондак 3

Прийнявши терпіння з подякою люд русько-український надії сповнився. А ти, Надіє безнадійних, Матір’ю стала їм, зібрала дітей заблуканих та розсіяних в єдину громаду буковинську, а вони з великої вдячності образу Твоєму храм на честь Успіння Твого воздвигнули, щоб співати в ньому Богові: Алилуя!

Ікос 3

Новою радістю у пості сум і страждання праведного Йоакима в пустелі розвіялося. Ликують дванадцять племен Ізраїлю, жало бездітності знищено. Праведній Анні материнство дарується. Смуток неплідної перетворюється в радість. Благовіщення Зачаття Богородиці Анна приймає з подякою. Обіцяна Богом замкнені врата відчиняє. І ми подивляючи це чудо взиваємо до Тебе Богородице:

Радуйся, непорочного Сина непорочна Мати;
Радуйся, плоде праведного батьківства;
Радуйся, нашого роду уповання;
Радуйся, іконо невинності;

Радуйся, бо прокляття батьків на милість обертається;
Радуйся, бо пустеля життям наповняється;
Радуйся, бо сухі лози усіяні цвітом;
Радуйся, бо Ти зачата в неплідності;

Радуйся, чудесне батьківство Йоакима та Анни;
Радуйся, найсвятіша Матір Богочоловіка;
Радуйся, палаючого світла вмістилище;
Радуйся, без гріха зачатая.

Радуйся, Надіє безнадійних — Покрове материнства!

Кондак 4

Коли негода заслонила сонце Правди, допуск Божий прийшов, щоб випробувати люд християнський. Вибраних нагороджено смертю мучеників, в той час, як чорна хмара спинилася над куполом храму ікони чудотворної. Надія безнадійних торкнула серце праведника, щоб спасти святу ікону. Сплюндровано храм Твій буковинський. Наруга над людом християнським велика. Плач і ридання по мурах нечестивого. Ти, Надіє Безнадійних чудесно вціліла, будучи оазою духовності посеред пустинні безбожності, щоб перед ликом Твоїм співати Богові: Алилуя!

Ікос 4

Освітивши входом своїм храм Єрусалимський, Пречиста світильником непорочного дитинства стала. Йоаким і Анна чудесне батьківство прославляють. Захарія кадилом миру Марію стрічає, бо йому батьківство Предтечі уготовано. Множиться благодать Всевишнього на обручниці Йосипа. Ввійшовши і ми до храму Божого, радісно взиваємо:

Радуйся, Святая святих, входом до Божого храму;
Радуйся, утішення Йоакима у старості;
Радуйся, Анни возвеличення за несхитну віру;
Радуйся, Царице в храмі царів і пророків;

Радуйся, входженням в храм, бо вічність нам отворяється;
Радуйся, істинний доме Всевишнього — вмістилище Невидимого;
Радуйся, трилітня тілом, бо Ти більша земних висот;
Радуйся, зодягнута в ризи дівицтва;

Радуйся, непорочне творіння Пресвятої Тройці;
Радуйся, юна леліє вибрана навіки;
Радуйся, бо ангели Тобі поживу носять;
Радуйся, введенням Твоїм ми оправдані.

Радуйся, Надіє безнадійних — Покрове материнства!

Кондак 5

Як Мойсей чудесно врятований на світанні літ своїх, так народ Ізраїлів Мойсей божою силою спасає від загибелі. Сорок літ і зим Духом Божим через вогняний стовп народ праведний ведений до Ханаану. Марія як вогняний стовп веде своїх дітей через пустелю страждання до Землі Обітованої. Велично ікона чудодійна до храму буковинського вертає, духи злоби до гієни сходять. Діти Божі до святині вертаються, щоб співати Богові: Алилуя!

Ікос 5

Ось Старий Завіт у Різдві Твоєму Богородице Діво вінцем золотим довершений. Поклонімося чуду Божому, що людей і ангелів подивляє — від неплідної Сари життя родиться. Так новим чудом Новий Завіт ново пишеться, бо від Діви, що не знала мужа Син Божий родиться. Кланяємось Всевишньому, що чудами віру нашу скріплює, а ми з вірою до Тебе взиваємо, Богородице:

Радуйся, земна чашо Божества небесного;
Радуйся, жилище Царя, наперед зведене;
Радуйся, квітко цвітуча на жезлі Аарона;
Радуйся, роджена в священичій родині;

Радуйся, бо перед Різдвом твоїм падають демони;
Радуйся, бо у Різдві Твоєму радуються праведні;
Радуйся, бо Ти показала нам Бога Живого;
Радуйся, духовна опоро безнадійним;

Радуйся, непідних сердець наших наповнення;
Радуйся, бо Різдво Твоє втішає вселенну;
Радуйся, начало нашого спасіння;
Радуйся, Мати Наставника заблуканих.

Радуйся, Надіє безнадійних — Покрове материнства!

Кондак 6

Як роєм бджіл медоносних вулик повниться, так храм ікони чудотворної молільниками наповнюється. Як струмки весняні до ріки збігаються повноводної, так діти Твої до серця Твого материнського через Чернівецьку ікону горнуться з вірою. Немає вже ні Павлових, ні Аполосових, ні Кифиних, а всі у Христа Господа нашого хрещені. Тому під Покров Твій прибігаємо, Мати Божа Чернівецька, що право віримо і право славимо, щоб співати Господеві: Алилуя!

Ікос 6

Світлом Божества спрямована йде Пречиста до Єрусалиму світлоносного в обійми Симеона младенця положити. Сонце Правди — Христа світу об’явити. Радість материнства дівиче серце стрічає, як старець при храмі, узрівши спочинок праведності, молиться про відпущення своє у мирі. Так і нам подай радість богоносну при кончині днів наших, щоб дітьми твоїми назватися прославляючи Тебе, Богородицю:

Радуйся, Маріє бо стрінула останніх пророків;
Радуйся, Анни пророчиці благословення;
Радуйся, Симона старця радосте;
Радуйся, храму веселість, бо ж предвічного він стрінув;

Радуйся, Богоносная, Господь із Тобою;
Радуйся, що носиш на руках Богодитятко;
Радуйся, Діво, що стрітення показала нам;
Радуйся, сіонська брамо відчинена;

Радуйся, Мати матерів вихователько;
Радуйся, Мати матерів поручителько;
Радуйся, Мати матерів безнадійним помоче;
Радуйся, Мати матерів пристановище.

Радуйся Надіє безнадійних — Покрове материнства!

Кондак 7

При дорозі Назаретській, краю Галилейського, Кана — містечко забуте, що його Господь возвеличив. Перше чудо споглядати удостоєне, щоб наповнилась родина радістю, бо ж скоро узи Адама і Єви Христом будуть зруйновані. Тайну Подружжя полишив нам Господь, щоб Церква Його нею наповняла землю. Мати Твоя стала взірцем вірності, чудесно роджена, чудом покликана, в Тайні породила, без мужа зачавши, подай ласку чудесного вінця на голови заручених, щоб голосами утішеними вдячно Богові співали: Алилуя!

Ікос 7

Поспішає Пречиста з любов’ю і вірою до Кани Галилейської, як поміч подружжя безнадійного. По слову твоєму, Єдиночистая, чудо дивне діється усім народам на спомин у день вінчання. Син Возлюблений, голосом Матері спонуканий воду в вино обертає, невісту в матір, юнака в батька благословить. Тож і ми взиваємо до Тебе, Посереднице, донеси молитву нашу за родину, переміни їх у Господі. благаємо, щоб подячно в любові один до одного прославляли Тебе, Богородице:

Радуйся, Утішителько молодят з Кани Гилилейської;
Радуйся, Помічнице наречених;
Радуйся, бо започатковуєш чуда божественні;
Радуйся, бо Ти кличеш подружжя до святості;

Радуйся, Пречиста на Тебе споглядають невісти;
Радуйся, Пречиста на Тебе женихи уповають;
Радуйся, Святого Духа Пресвяте вмістилище;
Радуйся, Чашо — Христове жилище;

Радуйся, Утішителько родини Пресвятої;
Радуйся, Іконо, ми молільники Твої;
Радуйся, наречені ризою твоєю вкриваються;
Радуйся, бо через тебе вода в вино повертається.

Радуйся Надіє безнадійних — Покрове материнства!

Кондак 8

Маючи у серці сум неплідності та віру з упованням, йдуть, подружжям з’єднані, до Джерела цілющого зросити лози в’янучі, зірвати вериги сухості, печаті безнадійності. Перед повнотою материнства — ликом зцілення благу вість зачаття приймають. Тож повняться радістю серця вінчані, від ікони з надією додому вертаються, щоб співати Богові: Алилуя!

Ікос 8

Крається Скорботної Матері серце, ніби завіса храму надвоє. Ділять жеребом ризи Господні. Пробивають цвяхи руки й ноги. Ділиться земля землетрусом, бо Господа на хресті бачить. Меч терпіння і болю серце Марії пронизує. Радуйся скорботних радосте, щоб ми неподільним серцем прославляли Бога Єдиного, а Ти, Єдиночиста, прийми наші взивання:

Радуйся, блаженство для убогих духом;
Радуйся, потішителько для всіх засмучених;
Радуйся, найлагідніша серцем, Владарко світу;
Радуйся, бо ти породила Правду, що нас насичує;

Радуйся, наймилостивіша, що даруєш милість;
Радуйся, непорочна серцем, бо ти бачиш Бога;
Радуйся, дателько миру, що від зла війни рятуєш;
Радуйся, бо Ти підтримуєш переслідуваних за правду;

Радуйся, що розділяєш терпіння терплячих та пригнічених;
Радуйся, бо через Тебе дарується нагорода велика в Небі;
Радуйся, Блаженна Мати, страждаючих уповання;
Радуйся, Маріє, неподільний Храме християнський.

Радуйся Надіє безнадійних — Покрове материнства!

Кондак 9

Побачивши Світло на просвіщення дароване світові, прибігаємо до Тебе, що освітлюєш найбільшу темряву. Просимо — утвори лона, уповаючих на Тебе жінок світлоносними. Донеси іскру душі безсмертної на свічу християнського уповання. Розраду подай безнадійним, що споглядають на ікону Твого материнства, щоб просвічені надією радісно плакали голосами дитячими для Тебе, а Богові ми співали: Алилуя!

Ікос 9

Ти що не знала болі утроби в родах, прийняла меч Христових страстей, Богородице. Страстотерпність Твоя спвістраждаюча вигоїла рани праматері Єви. Нині співаємо з Давидом: «Дiти — спадщина Господня, плiд утроби — нагорода!». Надіє безнадійних, зціли рани батьківські. А тим, що терплять в скорботах за дітей своїх вболіваючи, подай розраду через Твоє Богоматеринство, щоб бачивши діти Твої вірні дітей своїх та славили Тебе, Богородице:

Радуйся, Надіє лежачих в тяжких недугах;
Радуйся, Пораднице заблудшим в бідах і тугах;
Радуйся, Маріє що через Тебе духи немочі тікають;
Радуйся, що плід зцілення у молитві приносиш;

Радуйся, Благовісна — людські ясла повняться;
Радуйся, Пречиста — рани серця гояться;
Радуйся, побожним лікарям — книга мудрості;
Радуйся, заплато подружньої вірності;

Радуйся, лозо, життя даруюча;
Радуйся, Неорана Земле рясно квітуча;
Радуйся, Пристанище діточок відшуканих;
Радуйся, Підпоро матерів заблуканих;

Радуйся, Надіє безнадійних — Покрове материнства!

Кондак 10

Вигоюючи рани тілесні Ти, Господи, велів хворим зцілитися, сліпим — прозріти, прокаженим очиститися, розслабленим — встати, мертвим — ожити. Поручаючи Церкві і учням діло спасіння, передав ти владу наступати на зміїв і скорпіонів, на всю ворожу силу, запевняючи «… ніщо вам не пошкодить». Іменем Твоїм взиваємо, просячи зцілення від неплідності. Любов’ю Богоматері благаємо про зцілення болящих дітей наших, щоб тілами своїми стати храмом Духа Святого, співаючи Богові: Алилуя!

Ікос 10

Апостоли прийняли вістку про Успіння Богоматері та зійшлися до Єрусалиму, щоб вшанувати галузку нев’янучу, Життя Подательку. Гетсиманський сад приймає Тебе у свої обійми, але не може надовго затримати Матір Життя. Тож Успіння Твоє прославляючи, з апостолами і учнями радісно взиваємо:

Радуйся, Пренепорочна, що Дамаскина надихаєш на спів богоприємний;
Радуйся, Гетсиманії радосте та возвеличення;
Радуйся, ученице Христова, що апостолів чудесно об’єднуєш;
Радуйся, заступнице грішників, що вимолюєш для них навернення;

Радуйся, Матір Івана, який удостоївся великої честі Тебе прийняти;
Радуйся, для Томи утвердження у вірі в воскресіння;
Радуйся, порятунку від смерті, бо Тобою гробниця відмикається;
Радуйся, Коронована Невісто, бо Ти входиш небесною брамою;

Радуйся, Царице, по правиці Сина передвіків Твій трон уготований;
Радуйся, Утішителем Ти посеред апостолів утішена;
Радуйся, що з душею і тілом переходиш на небо;
Радуйся, всіх смертних радосте;

Радуйся, Надіє безнадійних — Покрове материнства!

Кондак 11

Бачачи дивне родження дітей у неплідних, приступаємо до Тебе, Мати Божа Чернівецька, з подякою. Опікункою батьківства тебе величаємо. Як отара поспішає до водопою, так родини християнські поспішають зачерпнути з джерела Ласки Материнської, щоб благодаттю твоєю зцілитися. Не плачте вінчані, бо кожен хто просить отримує, щоб співати Богові: Алилуя!

Ікос 11

Як світанок сполохує темряву, так Богоматір сяйвом видимо озорила нічне моління богомольців у Валхернах. Небесна покровителька приступає до престолу молячись. Спадають вериги страху молільників, відступає полчище нечестивих від дому праведників. Омофор з плеча Матері, як пелена новородженим. У сонмі святих Пречиста відходить, спокій і благодать полишаючи. Тож і ми вірні Прокову Твоєму честь складаємо, пісню взиваючи:

Радуйся, Андрія юродивого обрадування;
Радуйся, заступнице Валхерського храму та його молільників;
Радуйся, просвічення та визволення поган;
Радуйся, покровителько Київського хрещення;

Радуйся, покрове війська козацького;
Радуйся, покрове скелі святоюрської;
Радуйся, покрове в’язнів за віру мучених;
Радуйся, покрове душ убієнних голодом;

Радуйся, покрове народу українського;
Радуйся, покрове нащадків України вільної;
Радуйся, покрове героїв нескорених;
Радуйся, під Покров Твій прибігаємо;

Радуйся Надіє безнадійних — Покрове материнства!

Кондак 12

Не покидаючи нас по Успенню, Ти, Богомати, показалася нам мудрою научителькою. Спрямувавши рід київський під опіку молитов блаженної княгині Ольги. Спомагаючи князям руським вивела нас у води Дніпрові. Ставши для нас охоронителькою — матір’ю навіки полишилися. Тому ми діти Володимирового хрещення співаємо Тобі голосами українськими, побожно: Алилуя!

Ікос 12

Святі рівноапостольні Володимир і Ольга поручають народ свій Твоєму материнству, Богородице, вклякають під омофор Твій, просячи заступництва. І ми, діти Твої, за їхнім прикладом прибігаємо до Тебе, Надія безнадійних, що у буковинському краю являєш чуда для всіх, хто смиренно до Тебе приходить, заступництва перед Всевишнім благаючи. Тож і нам зішли, Царице Преблагая, мужності у вірі православній, щоб ми, як діти роду християнського, повсякчас прославляли Тебе, Богородице:

Радуйся, Покрове Київської Церкви;
Радуйся, Маріє київського монашества заступнице;
Радуйся, що Ольгу любов’ю материнською надихнула;
Радуйся, Володимира у вірі християнській утвердження;

Радуйся, Матір Мудрості, Ярослава Мудрого просвічення;
Радуйся, Царице страстотерпністю надихаюча Бориса і Гліба;
Радуйся, Маріє, що подала вінець мучеництва для князя Аскольда;
Радуйся, Пресвятая, бо при Тобі святі княжого роду;

Радуйся, Провіднице, що вивела нас від поганства;
Радуйся, молільнице за наш народ неустанна;
Радуйся, буковинського краю покров і заступниця;
Радуйся, препрославлена навіки в іконі Надія безнадійних.

Радуйся Надіє безнадійних — Покрове материнства!

Кондак 13

О, Всехвальна Мати, * Ти Надія вірним, пристань безнадійним, прийми щире слово, * донеси до Бога Христа Сина Свого, матерів молитви, * батьківське зітхання, прещире прохання, занеси це уповання, * Тебе величаймо, Бога прославляймо, щирим Алилуя: Алилуя!