Реставрація та дослідження

На реставрацію ікону передано 30 серпня 2019 року. За першим оглядом ікони було виявлено, що ікону кілька разів перемальовували, вірогідно всього в другій половині ХХст. Найбільше зацікавив той факт, що центральна частина Ікони, власне саме зображення Божої Матері було окремо наклеєне. Під нього було вирізано акуратно грунт ікони і в центральне місце було наклеєно образ Божої Матері намальований на полотні. На той час ми не могли розгадати цієї загадки, бо з подібним вирішення стикнулися вперше.

На початку вересня було скликано колегіальний орган (реставраційну раду) де спільно було вирішено подальші заходи щодо реставрації. Реставратор, як і лікар не може самостійно приймати рішення стосовно методик лікування ікон. Реставрація картин, ікон, церков, дуже подібна по моральній суті до професії лікарів. «не зашкодь» теж одне з головних правил реставрації. Отож для спеціалістів неозброєним оком було видно що ікона перемальована, місцями кілька разів, проте визначити стан авторського зображення, малюнку без проведення особливих досліджень неможливо.

Перед початком реставрації було проведено ряд досліджень одне з яких це рентген дослідження. В ході якого було виявлено, що авторське зображення добре збереглося.

Було вирішено провести процес зняття запису, пізніших перемалювань і повернути Богородиці і Ангелам їх першопочатковий вигляд.

Для чого потрібно відновлювати нашу історію напевне питання риторичне, всі нації світу шукають в своїй історії славетні моменти, славних людей і святині. Тому питання знімати пізніші перемалювання чи ні для нас не виникало. Однозначно знімати.

Чому ікони так часто перемальовували? Бо реставрація як наука, а реставрацію слід трактувати як наукову роботу, яка поєднує багато галузь, і історію мистецтва і трохи хімії і ряд інших дотичних галузей. Власне, як наука реставрація виникла дуже недавно фактично в 80-х роках ХХ ст., а до того ікони і картини художники, як вміли так і рятували. З часом фарба і лаки стають забрудненими, темними, дуже часто ікону механічно пошкоджували (стукнули чи просто відпадали старі частини грунту, часом навмисне). Сучасні технології і вміння реставраторів дозволяють зняти забруднення не пошкодивши фарбовий шар. Доповнити втрачені фрагменти, але ще не так давно ікони просто поверх перемальовувалися, звичайно кожен художник додавав щось свого. Тому дуже часто ікона втрачала свою історичну цінність, або іі трактовано як значно молодшу. Так сталося з Чернівецькою Богородицею, через велику кількість перемалювань достеменно важко було сказати про її вік. Можна було припустити про кінець 18-почат 19 ст. тому відновити історичну справедливість стосовно віку ікони ми вважали за необхідним.

Процес реставрації було розпочато з демонтажу ікони Богородиці з дерев’яної основи, оскільки клей на який вона була приклеєна втратив свою міцність, для того щоб ікону назад приклеїти нам потрібно було спочатку іі зняти почистити старий клей, який втратив міцність і назад її приклеїти.

Зворот полотна акуратно чистилося від забруднень і залишків клею за допомогою розчинника і скальпеля. Цей процес дозволяє позбавити ікону старого бруду, який негативно впливає на подальший іі стан збереження, оскільки накопичує в собі велику кількість шкідливих хімічних елементів які негативно впливають на стан і колір фарби.

Також було відреставровано і зворотній бік дошки-основи ікони, оскільки в час попередніх «ремонтних» робіт майстри не надто фахово провели процес реставрації деревини.

Процес зняття запису розпочинався з маленьких зондажів (проб) що б вивчити якість і стан фарби, а також підібрати відповідні розчинники і метод.

Процес зняття запису

Після того як методика і розчиники було підібрано довготривалий клопіткий процес зняття запису було розпочато. Неспішучи шар за шаром, фрагмент за фрагментом знімалося пізніші записи. В процесі було виявлено що Лик Богородиці місцями було тричі перемальовано, поправлено. Запис знімалося ватним тампончиком намотаним на паличку замоний в розчиник і круговими рухами, акуратно слідкуючи, щоб не зняти жодного зайвого шару. Спочатку запис знімалося з менш відповідальних місць з тла, одягу, хмар. Коли методика була відпрацьовано досконало, приступилося до зняття запису з ликів ангелів, а тоді Богородиці.

В процесі зняття запису з лику Богородиці постійно звірювалося з рентген знимкою. В процесі зняття було виявлено, що авторський ніс значно довший і губи значно менші, крім того з країв було відкрито білий омофор, який на пізніших шарах було замальовано. Лик став значно витягнутішим, строгішим. Кольорова гама також досить змінилася, з яскравих рожевих кольорів притаманних ХХст. і низькій якості живопису відкрився складний колір, мальований на санкирі, характерний оливковий колір який служив тіньовими партіями в іконописі 15–17 ст. в процесі зняття запису було також відкрито орнамент оздоби одягу і головне — техніка виконання- темпера. Це відкриття свідчило про давнє походження ікони. Саме такою технікою і в подібній манері малювали ікони іконописці 16–17 ст. про те ці ікони було зображено переважно на дерев’яній основі. Про те що ікона мальована вже на домотканому полотні, могло свідчити два факти, вона була мальована як хатня ікона(мальована для домашнього вжитку) і близькість з європейськими традиціями які на полотні малювали вже довший час. Отож проаналізувавши всі дані і манеру виконання, техніку, стан полотна і навіть кількість перемалювань ми припускаємо що ікона мальована в другій половині 17 ст. і є реплікою такої популярної втой час Ченстуховської Божої Матері. Самі ж Ангели мальовано вже значно пізніше, вірогідно всього в першій половині, або в середині 18 ст. і з цими відкриттями нам почала відкриватися загадка, яку ми не могли розгадати довший час чому ж ікона Богородиці була наклеєна на значно більший образ з ангелами? . Іконографічних схем де б так зображалися ангели ми не зустрічали тому вірогідно всього. Маленька Ікона, мальована для домашнього вжитку, або до невеличкої церкви почала творити чудеса, і саме після їх свідчень для возвеличення Богородиці було створено образ з при стоячими Ангелами, центральну чатину якого було акуратно вирізано під розміри Богородиці і її вмонтовано в більший образ. В такому вигляді можна її розгледіти на фотографіях початку ХХст.

Художник реставратор Гірна Ірина